У Сумах живуть вісімдесят п’ять малюків від яких відмовилися батьки. Малеча любить веселитися, подарунки, але понад усе увагу. Наразі спеціалізовані будинки малюків в Україні зачиняють. Куди діватимуть дітлахів – спробуємо розібратися. Далі на sumchanka.
Хто вони: діти з будинків малюка
Ці малюк раді гостям більше, ніж інші.Вони дуже люблять гратися, обійматися, розказувати про себе і, звісно ж, подарунки. Єдине – не трошки сором’язливі. Їхні батьки від них відмовилися, тому малеча тепер вимушена жити у будинку малюка. В усьому іншому вони такі ж, як усі…Дівчинка Люба говорить, що їй вже майже п’ять років! Улітку любить купатися в басейні та проводити час на повітрі.
Дівчина – волонтер дружить з малюками
Але найбільше малеча потребує уваги. Волонтер Ксенія Гриник говорить: для дітей спілкування з дорослими – це справжнє щастя. А ще їм дуже подобається самим готувати свята. За півтора року, поки дівчина відвідує малих у будинку малюка, вона стала для них справжнім другом. І це, як вона сама зізнається, найцінніше. Розказує, що ходить на всі заходи, які готують співробітники центру і діти. А саму малечу вважає дуже талановитою, яка розкривається під час такого спілкування.
Будинок малюка у Сумах більше не приймає дітей
Таких діток в обласному будинку малюка в Сумах зараз живе 85. Всі у віці від народження до шести років. Керівництво закладу говорить більше дітей не приймають, адже наразі політика уряду направлена на закриття подібних інтернатів по всій країні. Закрити такі заклади мають до 2023 року. Відтак, дітей сиріт, щоб не опинилися на вулиці, відправляють жити у заклади сімейного типу.
Галина Литвиненко працює головним лікарем Сумського обласного будинку дитини й вона говорить, що ідеально коли така дитина виховувалася в сім’ї. Якщо дитина не одна, а їх чотири – п’ят, вони обділені увагою, то це призводить до затримки розвитку, тому на державному рівні прийнята програма, щоб такі дітки розвивалася в альтернативних формах :дитячі будинки сімейного типу, патронатні служби та в ідеалі – усиновлення.
Як усиновити дитину в Україні?
Сам процес усиновлення може тривати до пів року. Головна умова, це повна родина, у якій немає проблем з роботою та шкідливими звичками. А ще: емоційна та психологічна стійкість. Дорослі не завжди розуміють, що виховання дітей – це величезна відповідальність. Тому, аби дітей до інтернату назад не повертали, варто дізнатися трохи більше про конкретного малого.
Марія Вертіль працює дитячим психологом. Вона розповідає, що для того, щоб взяти дитину додому, батьки повинні пройти обов’язкове навчання. Навчання, де з ними будуть працювати психологи, юристи. Там будуть розказувати про труднощі й складнощі, з якими батьки можуть стикатися, а також про проблеми їх вирішення.
Наразі в Україні живе понад сімдесят тисяч дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Кожен з них може розказати свою історію. Але більшість, по при складних життєвих обставин, не втратили оптимізму і сподіваються якнайскоріше знайти своїх маму з татом, щоб дарувати їм посмішки та любов.
