Мода завжди крокує в ногу з сьогоденням, вона змінюється, додає в собі нові прикраси, перепозичає та має властивість повертатись. В тому числі повертатись і до свого коріння та своєї винятковості. Адже мода модою, а от сучасний одяг кожної країни різниця. Що вже говорити про давні часи?
Український одяг, повідомляє сайт sumchanka.info, за 100 років змінився до невпізнаваності. Унікальні вишиті сорочки 18-19 століття, в радянську епоху перетворилися на однотипні блузи сіруватих кольорів. Та й блузами в сучасному розуміння їх важко було назвати, звичайнікофтини з дешевих матеріалів. Адже за більшовиків слово “мода” було заборонено, замість нього використовувати дуже влучне — “одяг для народу”.
В часи радянського союзу жінки носили спідниці нижче коліна, також сірих кольорів чи коричневих. Тоді вишите, українське, унікальне, ідентичне вбрання майже ніхто не вдягав. Тому що, по-перше, воно не віталося, а по-друге, якщо ти виділявся з-поміж тисяч інших таких же радянських людей, то був білою вороною. А чи кожен був згоден на таке клеймо, особливо коли твою біографію та тебе прискіпливо перевіряли за кожний промах?
Який же одяг носили на Сумщині 100 років тому, ще до радянщини?
Традиційний український одяг — це складова матеріальної, духовної культури та спадщини українського народу. Він пройшов тернистий шлях від звичайних сорочок до вишуканого українського вбрання оформленого ручною вишивкою надзвичайної складності. Готували вбрання основна маса українців самостійно, в кожній сім’ї вирощували коноплі з яких і робили біле полотно. Після чого з нього шили одяг, який прикрашали вишивкою.
На Сумщині переважала вишивка білим по білому, з техніками візирування та набирання. Вишивали дуже ніжні сорочки дрібним хрестиком і напівхрестиком. Але вбрання кожної сім’ї відрізнялося. За ним можна було зрозуміти район проживання людини, чи багата, чи бідна, дівчина чи жінка, з села чи з міста. Найбільше різноманіття одягу, за яким можна було визначити хто ця людина, було на Сумщині до кінця 19 століття. Адже саме з цього часу почалося найбільше зросійщення України.
Що входило в поняття традиційного одягу для жінок
За традицією наших пращурів жіночий одяг складався з білої полотняної сорочки, поясного вбрання з однієї чи двох вовняних або полотняних пілок, з нагрудного короткополого вбрання — літнику. Зверху наші предки одягали кожухи або ж свити. коли було спекотно жінки носили тільки довгу полотняну сорочку, яку підв’язували поясом або ж фартухом. Горловину сорочки завжди декорували каймою й вишивкою.
Верхній теплий жіночий одяг міг бути білого, коричневого, сіруватого або інших природних кольорів – все залежало від того, якого кольору були овечки в господарстві. Також до свого вбрання жінки полюбляли додавати яскравості – це були пояси та яскраві жіночі головні убори.
Селяни завжди відділяли робочий одяг від святкового. Святковими були особливі вишиті сорочки, білосніжно білі, їх одягали кілька разів на рік, на великі свята, та прали тільки весною, тоді коли почне танути сніг, адже саме кришталево-чисту воду використовували для прання святкових сорочок.
В прикрашенні сорочок та плахт на Сумщині переважали яскраві кольорові візерунки, попри те, що часто вишивали білим по білому, окремі повіти вирізнялись своєю яскравістю. Так в Недригайлівському, Роменському та Лебединському повітах використовували при оздобленні рахункові шви, складні мережки, різні техніки довільного малюнку і біло-червону гладь. Чудовий приклад такого оздоблення – це квіткові стрічки на рукавах сорочок з села Червлене та села Коровинці.
Який традиційний одяг носили чоловіки в давнину на Сумщині
Вбрання для чоловіків було простіше за жіноче, та більш одноманітним. В давнину чоловіки носили білі сорочки та білі штани, які були прикрашені вишивкою. Сорочки також були довгими, з вузьким стоячим коміром, який ми часто можемо побачити в сучасних чоловічих вишитих сорочках. Штани шилися з домотканого полотна та підперезувались широким ремінним поясом. Взимку носили кожух, а от влітку — сердак.
Традиційний український одяг попри всі репресії, зміни, заборони та вплив радянського союзу зміг зберегти свою історію до сьогодення. Вишиті орнаменти використовують в сучасних сорочках, спідницях, сукнях та в іншому одязі представленому українськими дизайнерами. Ба більше, українська вишивка завойовує світові подіуми. Наша мета — зберегти свої традиції та передати їх наступним поколінням. Адже тільки так ми збережемо нашу українську ідентичність.
