Сьогодні центри соціально-психологічної реабілітації дітей є у кожному обласному центрі. Ці заклади дуже добре зарекомендували себе як альтернатива славнозвісним інтернатам, куди забирали дітей із неблагополучних сімей.  Вони почали відкриватись в Україні на початку 2010 років. Про роботу такого центру у Сумах та його історію читайте на sumchanka.info.

Старі традиції милосердя

Традиції допомоги знедоленим дітям, дітям сиротам мають у Сумах досить глибоке коріння. Як приклад можна навести історію Марії Суханової, почесної громадянки міста. Марія Михайлівна була дружиною Івана Суханова, який був Сумським міським головою, компаньйоном свого тезки Івана Харитоненка, меценатом, благодійником міста Суми. Саме коштом Івана Суханова було реконструйовано Спасо-Преображенський собор. 

Своїх дітей подружжя не мало, тому ними була всиновлена незаконнонароджена дочка селянської вдови з Білопілля, Параска. ЇЇ рідна мати померла, батька в неї не було, тож дівчинка отримала нову сім’ю. Так само подружжям Суханових був всиновлений їхній племінник Микола, який став їм фактично рідним сином. Більш того, він одружився з дочкою Параскою. У них було двоє синів, Володимир та Борис. Але так сталося що у 1894 році Параска Дмитрівна померла від сухот.

Після цього її прийомна мати Марія Михайлівна Суханова досить довго клопотала про відкриття у Сумах притулку для дівчаток сиріт, який хотіла назвати на честь доньки – «Парасковіївський притулок». У підсумку цей дозвіл вона виклопотала. Пані Марія пожертвувала на нього 50 тис. рублів, а ще 10 тис. пожертвувала на церкву при притулку.  

Цікавий факт, не дивлячись на те, що як компаньйони Суханов та Харитоненко давно розійшлися, Суханов залишив за собою торгівлю бакалією, а Харитоненко зайнявся цукром, є відомості про те, що саме Іван Харитоненко після смерті Параски теж жертвував на притулок 25 тис. рублів. У підсумку притулок було відкрито й він проіснував аж до 1907 року.

На заміну інтернатам

Відома стара практика з радянських часів, коли дітей з неблагополучних сімей передавали на виховання в інтернати. Але в сучасній Україні цій практиці було знайдено альтернативу. Саме тому у 2017 році Кабінет Міністрів України своєю постановою заборонив приймати дітей до загальноосвітніх інтернатів за заявою батьків. Мета такого кроку очевидна: в інтернатах має бути якнайменше дітей у яких живі батьки.

Але не всі діти можуть жити у своїх сім’ях, отримуючи належні умови проживання, почуватись комфортно психологічно, а дуже часто й фізично. Таким дітям потрібна допомога ззовні, потрібні нормальні умови для проживання та виховання, а дуже часто потрібна й реабілітація. Саме тому, для таких дітей почали відкривати центри соціально-психологічної допомоги. Назва закладу говорить сам за себе, крім того, тут дітям надається можливість комфортного й спокійного проживання.

Сумський досвід

У Сумах теж працює такий заклад. Він розрахований як на тривале, так й на денне перебування в ньому дітей, яким потрібна допомога. Вік дітей має бути від 3 до 18 років. У центрі вони отримують комплексну  психологічну, педагогічну, правову та інші види допомоги.  

Основними завданнями закладу є проведення психокорекції дитини, з урахуванням індивідуальних потреб, створення умов для здобуття освіти, здійснення трудової адаптації, а також розробка рекомендацій й консультування для батьків дитини. 

У своєму розпорядженні центр має декілька підрозділів, це лікувально-профілактичне відділення, юридична служба, відділення тимчасового перебування та відділення соціальної, психологічної та педагогічної діагностики.