Кролевецькі рушники сміливо можна назвати скарбом України, а не лише Сумщини, де вони являють собою своєрідну «візитну картку». Їх орнамент унікальний тим, що він не неповторний. Більше на сайті sumchanka.
Візитна картка Кролевеччини
Кролевецький рушник родом з Сумщини вважався святковим та обрядовим. Він прикрашав оселю на великі християнські свята та вважався головним атрибутом весілля.
Ці рушники виглядають урочисто святково, милують око монументальністю та візерунків – яскравий червоний колір на білому тлі.
Особлива роль сумському Кролевецькому рушнику була відведена під час весільного обряду на Сумщині. Його пов’язували через плече старостам, якщо приходили до згоди, а на весіллі – весільним дружкам.
У ХІХ-ХХ століттях на Сумщині у весільному вбранні молода та її дружки підперезувались Кролевецьким рушником. Його використовували як вінчальний рушник, а потім вішали на видному місці в оселі. Окремим видом Кролевецького рушника був тканого рушника «під коровай», с на образи ткали спеціальний «божник».
До речі, цікаво, що сумські Кролевецькі рушники відомі не тільки в Україні, але й далеко за її межами. Наприклад, у 1914 році їх презентують на Всесвітній виставці в німецькому Берліні, а у 1936-му – на Міжнародній виставці в Парижі, де вони вперше отримали золоту медаль.
До слова, Кролевецькі рушники зустрічаються в інтер’єрах королівських палаців європейських держав. Так, в одному із зал палацу Тюїльрі в Парижі стіни були декоровані Кролевецькими рушниками.
А на конкурсі краси «Міс Всесвіт-2006» у Малайзії українська красуня презентувала всьому світові оригінальний костюм із колекції «Кролевецька Берегиня».
Історія появи
Дослідники вважають, що поява справжнього ткацького цеху в Кролевці Сумської області можна датувати кінцем ХVІІ – початком XVІІІ століть.
У місцевому Кролевецькому краєзнавчому музеї можна побачити найстаріший рушник з витканою датою – 1838. Це рушник на льняній основі, нитки пофарбовані природним барвником. На ньому виткано двоголових орлів з опущеними крилами. Рушник виконано в старій техніці “під парки”, саме тому він двосторонній – зображення лицьової та зворотної сторін однакові.
Якщо говорити про природні барвники традиційного червоного кольору, то їх виготовляли з комахи – червця (Coccus іllіcіs). Вони мають фіалково-чорний колір, живуть на листі дуба. Саме з цих комах виробляли червоний фарбник різних відтінків – від яскравого червоного до темно бурого. Червців збирали в червні та сушили, а потім виготовляли фарбу для рушників. Також фарбник добували з коріння марени та крапу, які сушили та перетирали в порошок.
Цікавою особливістю сумського кролевецького рушника є те, що його ткали як жінки, так і чоловіки. Тому не дивно, що вже у 1855 р. серед ремісників Кролевцю найбільше було саме ткачів. Можливо такий поштовх дав збільшений попит на ткацькі вироби на відомому Кролевецькому Ярмарку. Вже в 1894 році найголовнішим кустарним промислом в місті стало ткацтво.
Зашифрований символізм
Орнамент сумських кролевецьких рушників несе глибокий символізм, уявлення пращурів про зовнішній та внутрішній світ. Так, зигзагоподібні та хвилясті орнаменти річки та водойми (горизонтальні) та дощ (вертикальні).
Символом єдності Води та Вогню здавна вважається хрест, а саме вогняна стихія позначається червоним кольором. Це символ сонця, любові, достатку, здоров’я і сили, урожайності, а також має захисну та очисну силу.
Крапки та дрібні геометричні фігури – це символічне зображення зерна, яке проростає. Воно символізує плодючість полів і людей.
Трикутник – символ втілення триєдності природи: Всесвіту, Неба, Землі та людини. Може символізувати і сім’ю: також батька, матір та дитину. Ще трикутник вважається символом божественної Трійці.
Решітка та сітка вважалися оберегом від злих духів, а драбина – сходження людини до духовності та Бога.