Після повномасштабного вторгнення все більше говорять про ментальне здоров’я людей. Це питання доволі часто порушується у засобах масової інформації та в різних соцмережах. Про те, як війна вплинула на характер захворювань та причини звернень до лікаря висловлює свої думки сумський психотерапевт КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» Андрій Анплеєв. Більше на sumchanka.info.
Звернення до лікаря – що частіше турбує?
Перш за все, як відмічає лікар із Сум Андрій Анплеєв, з часу повномасштабного вторгнення кількість звернень людей за лікарською допомогою значно зросла. Переважно звертаються молоді люди віком від 20 до 40 років. Змінився також час звернень. Раніше люди зверталися до фахівця лише тоді, коли вже була потрібна серйозна лікарська допомога. Після початку повномасштабної війни переважно звертаються, не очікуючи ускладнень захворювання.
За спостереженнями лікаря з, більше звертаються вимушено-переміщені особи та члени їх родин, а також люди, яким довелося пережити втрату рідних або друзів.
Найчастіше психотерапевтам доводиться мати справу зі змішаним тривожно-депресивним розладом, розладом адаптації та посттравматичним стресовим розладом (ПТСР). Такий перелік діагнозів є доволі очікуваним для людей, що живуть у військових умовах біля кордону з ворогом, де загроза військових дій є постійною.
Основними скаргами пацієнтів, як зазначає Андрій Анплеєв, є постійні тривожні стани, втомлюваність, психічне виснаження та порушення сну. Також пацієнтів турбує ангедонія – нездатність одержувати задоволення від життєвих обставин, низька самооцінка, розчарування, думки про суїцид або поведінка, якою людина може сама собі нашкодити.
Найчастіше, за словами сумського психотерапевта, пацієнти звертаються зі скаргами на розлади, що виникли після пережитої травми, або зумовлені проблемами пристосування до нових обставин життя. Також відмічається підвищена або хронічна втома та емоційне напруження.
За спостереженнями лікаря, на розвиток розладів психіки впливає постійна загроза життю через можливі обстріли та військові дії, повітряні тривоги, хвилювання за життя членів родини, які перебувають у зоні бойових дій або залишилися на окупованих територіях, та багато інших факторів. Також на психологічний стан людей впливає загальне виснаження, втома та невпевненість у завтрашньому дні.
Як тенісний м’ячик
Людина, що переживає постійний стрес, подібна пішоходу, що йде слизькою стежкою. Кожний у таких обставинах може впасти та травмуватися, але хтось впаде, а хтось продовжить йти далі. Теж саме відбувається під дією стресових обставин, наприклад, негативних новин: хтось сильно засмутиться і впаде духом, а для когось такі обставини не матимуть ніяких наслідків.
Фахівець із Сум Андрій Анплеєв говорить про важливості резилієнтності, тобто можливості психіки реагувати на будь-які обставини та виклики, що надходять із зовні. Щоб зрозуміти це поняття, пропонується уявити дві кульки – новорічну прикрасу із тонкого скла та тенісний м’ячик. Якщо кинути до низу ялинкову прикрасу – вона миттєво розлетиться на безліч уламків, якщо кинути м’ячик – він відскочить від підлоги без ушкоджень і покотиться далі. Так і психіка людей: у когось вона крихка і вразлива, а в інших міцна, здатна витримати будь-які випробування та виклики. І таку властивість (власне, резилієнтність) можна і потрібно в собі виробити.
Лікар вважає, що завдання кожного – розвивати в собі якомога більшу резилієнтність, оскільки саме ця властивість психіки людини відповідає за можливість адаптуватися до будь-яких умов і адекватно сприймати виклики долі. У будь-який час актуально формування емоційної, психічної та фізичної стійкості – саме ці якості допоможуть у розв’язанні будь-яких питань.