Емоційний стан у важкі часи не завжди можна пояснити. В умовах війни ми, кожен окремо і всі разом, переживаємо так званий «стрес від війни», що являє собою сукупність всіх стресових факторів. В такій ситуації поради кризового психолога із м. Суми Мартіна Лазицького не будуть зайвими. Більше на sumchanka.info.
Емоційна хвилеподібність
В кризових ситуаціях, як відмічає сумський психолог Мартін Лазицький, цілком характерною є емоційна хвилеподібність або зміна настрою. Через деякий час після початку війни в Україні психіка активізувала ресурси та певні шаблони поведінки, за якими люди продовжують жити далі. Іноді протягом короткого проміжку часу може спостерігатися підняття духу, появи надії, та потім все поволі іде вниз, погіршується настрій і самопочуття. Такий емоційний спад виникає через сум та тривожні думки, людна відчуває втрату сил, відчай, депресію. Після відчаю все знову іде в гору.
Такий емоційний стан зараз психолог вважає нормальним, оскільки він являє собою частину загальної адаптації до обставин. В моменти депресії та відчаю важливо розуміти, що такі стани не відображають реальність, а лише є своєрідною енергетичною віддачею організму.
Причиною гарного настрою можуть бути гарні новини, але довго такий емоційний стан організм тримати не може, спад станеться обов’язково, що є цілком нормальним. В такі моменти психолог Мартін Лазицький радить переходити на звичайні ритмічні речі. Це може бути облаштування будинку, спілкування з друзями та дітьми (спільний перегляд фільмів чи обговорювання цікавих тем) – тобто те, що дає ритмічність мозку та стабілізує його.
Нові сенси та норативи
Саме час звернути увагу на моменти сенсів. Старі сенси поступово відходять, людина готова сприймати та формувати нові сенси та норативи. З цього боку війна надає можливість більш повноцінно прожити своє життя і суттєво підвищити його якість. Приладом цього можна назвати волонтерську діяльність. Багато людей з початком війни згуртувалися, щоб допомогти та підтримати одне одного.
На думку психолога Лазинського, в кризові моменти людина має перш за все пояснити собі, що відбувається. І це пояснення не має вибиватися із загального життя, тобто продовжувати його. В таких моментах відбувається внутрішня трансформація (перетворення), результатом якого може бути певне вміння або зв’язки. Ці перетворення збагачують, згуртовують і дають сили рухатися далі.
Допомога собі в кризових ситуаціях
Кризові ситуації завжди є доволі складними для психічного здоров’я людини. Щоб приборкати емоції та стани тривожності, психологи радять знайти те, що залежить від вас, тобто зону власної компетенції. Це може бути формування запасу продуктів та необхідних речей, облаштування навколишнього простору, як то прибирання у квартирі.
Також необхідно мати чіткий план для облаштування власної безпеки та безпеки своїх рідних (наприклад, план дій під час повітряної тривоги чи вуличних боїв). За словами Мартіна Лазицького, дуже добре написати такий план та ознайомити з ним членів родини. Це готує наш мозок до того, що може статися. І такий момент вже не буде непередбачуваним. Принаймні, це дасть змогу контролювати себе у складний момент, не витрачаючись на зайве. Навіть у напружені часи потрібно максимально ритмізувати життя, тобто запланувати 3-4 заняття, які ви робите щодня.
Відчуття тривоги є цілком нормальним. Але, зауважує психолог, емоції не повинні переважати над раціональним, оскільки тоді ситуація здаватиметься гіршою, ніж вона є насправді.
У будь-якому випадку необхідне раціональне мислення. Повернення до зони власної компетентності та раціонального мислення повертає до фізичної реальності, що є дуже важливим.